балагур

імен. чол. роду, жив.

розм.

балагур

=============

від слова: балагурити(ся)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: балагуривши, балагурячи

балагурить

Деепричастная форма: балагурив, балагуря