убыток

сущ. муж. рода

потеря, ущерб

збиток

¤ терпеть убытки -- мати збитки

¤ возмещать убытки -- відшкодовувати збитки

¤ причинить убытки -- призвести до збитків

¤ он не в убытке -- він нічого не втрачає