сев

сущ. муж. рода, только ед. ч.

сівба імен. жін. роду, тільки одн.

=============

от слова: сесть глагол соверш. вида что сделать?; неперех.

Деепричастная форма: сев

сісти

Дієприслівникова форма: сівши

¤ ткань села -- ткань збіглася