связник
сущ. муж. рода; одуш.
грам., техн.
1. о человеке
зв'язковий
2. бот.
в'язальце
¤ связник семядоли -- в'язальце сім'ядолі
Источник:
Русско-украинский словарь
на Gufo.me
сущ. муж. рода; одуш.
грам., техн.
1. о человеке
зв'язковий
2. бот.
в'язальце
¤ связник семядоли -- в'язальце сім'ядолі