обаяние

Кого-чего сущ. ср. рода, только ед. ч.

фин.

от слова: обаять

притягательная сила, очарование

чарівність імен. жін. роду, тільки одн.

¤ обаяние молодости -- чарівність молодості

¤ находиться под обаянием красоты -- бути у зачаруванні красою