командировка

сущ. жен. рода

1. служебное поручение, связанное с выездом куда-н

2. поездка для выполнения такого поручения

відрядження імен. сер. роду

¤ 1. получить командировку -- одержати відрядження

¤ 2. уехать в командировку -- поїхати у відрядження