исповедник
сущ. муж. рода; одуш.
рел.
1. священник, принимающий исповедь
2. тот, кто пришел на исповедь
сповідник
Источник:
Русско-украинский словарь
на Gufo.me
сущ. муж. рода; одуш.
рел.
1. священник, принимающий исповедь
2. тот, кто пришел на исповедь
сповідник