довольство

сущ. ср. рода, только ед. ч.

1. материальный достаток

достаток імен. чол. роду

2. состояние удовлетворения

задоволення

¤ 1. жить в довольстве -- жити в достатках в достатку, в розкошах

¤ 2. лицо выражало довольство -- обличчя відбивало задоволення