наворотить
навороти́ть
сов., вин. п., род. п., разг.
(нагромоздить) amontonar(se)
наворотить глупостей — hacer (muchas) tonterías
Источник:
Большой русско-испанский словарь
на Gufo.me
![](http://cdn.gufo.me/i/lec-photo.jpg)
навороти́ть
сов., вин. п., род. п., разг.
(нагромоздить) amontonar(se)
наворотить глупостей — hacer (muchas) tonterías