obłaskawić
obłaskawi|ć
~ony сов. 1. приручить;2. перен. задобрить, расположить в свою пользу
+ 1. oswoić 2. pozyskać
Источник:
Польско-русский словарь
на Gufo.me
obłaskawi|ć
~ony сов. 1. приручить;2. перен. задобрить, расположить в свою пользу
+ 1. oswoić 2. pozyskać