נוקשים
мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр.
נָקַש [לִנקוֹש, נוֹקֵש, יִנקוֹש]
стучать; ударять (по клавишам)
שִינָיו נָקשוּ זוֹ בְּזוֹ
у него стучали зубы
————————
мн. ч. м. р.
נוּקשֶה
жёсткий, упорный
Источник:
Иврит-русский словарь
на Gufo.me