מחותנים

мн. ч. м. р.

מְחוּתָן ז' [נ' מְחוּתֶנֶת]

свойственник

————————

мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр.

חוּתַן [-, מְחוּתָן, יְחוּתַן]

был женат, обвенчан