מבטחים

мн. ч. м. р.

מִבטָח ז'

1.прибежище, опора 2.безопасность

שָׂם מִבטָחוֹ עַל

положился (на кого-л.)

————————

мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр.

בִּיטַח, בִּיטֵחַ [לבַטֵחַ, מְ-, יְ-]

страховать

————————

мн. ч. м. р.

מְבַטֵחַ

страхующий