דואבים

мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр.

דָאַב [לִדאוֹב, דוֹאֵב, יִדאַב] (עַל, אֶת)

скорбеть, огорчаться

————————

мн. ч. м. р.

דוֹאֵב

страждущий