גלחו

мн.ч., м/ж. р., 2 л., повел. накл.

גִילַח, גִילֵחַ [לְגַלֵחַ, מְ-, יְ-]

брить

גִילֵחַ אוֹתוֹ

украл у него, обобрал его (сленг)

Источник: Иврит-русский словарь на Gufo.me