בטחה
ед.ч., ж. р., 3 л., прош. вр.
בָּטַח [לִבטוֹחַ, בּוֹטֵחַ, יִבטַח] (בּ-)
полагаться (на кого-л.), доверяться (кому-л.)
בֶּטַח בה' [בַּשֵם]
полагайся на Бога
בָּטַח בְּעַצמוֹ
был уверен в себе
Источник:
Иврит-русский словарь
на Gufo.me