скаженіти

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: скаженівши, скаженіючи

1. втрачаючи самовладання, ставати несамовитим, нестямним

2. біснуватися від злості; лютувати

3. (перен.) досягати найвищого ступені інтенсивності; бушувати

беситься

Деепричастная форма: бесившись, бесясь