обзаводиться

обзаводи́ться

несов., твор. п., разг.

proveerse (непр.) (de), hacerse (непр.) (con); conseguir (непр.) vt (раздобыть)

обзаводиться семьёй — hacerse con familia, tomar estado

обзаводиться хозяйством — poner casa

обзаводиться мебелью — hacerse con muebles, amueblar vt (la casa, etc.)