спантеличувати(ся)

(кого/що, ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?)

Дієприслівникова форма: спантеличувавши, спантеличуючи

викликати розгубленість, замішання, подив у когось

озадачивать

Деепричастная форма: озадачивая