дієприкметник

імен. чол. роду

лінгв.

iменна форма дiєслова, що виражає ознаку предмета за дiєю, яку вiн виконує або яка на нього спрямована

причастие сущ. ср. рода

¤ дiєприкметниковий зворот -- причастный оборот