відірваність
імен. жін. роду, тільки одн.
вiдсутнiсть зв'язку з ким-, чим-небудь; стан самiтностi
оторванность
Источник:
Украинско-русский словарь
на Gufo.me
імен. жін. роду, тільки одн.
вiдсутнiсть зв'язку з ким-, чим-небудь; стан самiтностi
оторванность