буяти

(ким/чим)

дієсл. недокон. виду (що робити?); неперех.

Дієприслівникова форма: буявши, буяючи

1. виявлятися на повну силу, бути в розквiтi

2. рости, розростатися

изобиловать

Деепричастная форма: изобилуя