чинить(ся)

1. чинить(ся) 1 — чин/и́/ть¹(ся)¹ [исправлять(ся)].

2. чинить(ся) 2 — чин/и́/ть²(ся)² (препятствия).

3. чин/и́/ть/ся³ (церемониться).

Источник: Морфемно-орфографический словарь Тихонова на Gufo.me

Значения в других словарях

  1. чинить(ся) — орф. чинить(ся)1, чиню(сь), чинит(ся) (исправлять(ся) чинить(ся)2, чиню(сь), чинит(ся) (устраивать; церемониться) Орфографический словарь Лопатина