истукан
сущ. муж. рода; одуш.
1. бран. о человеке
бовдур
2. в старину: статуя, идол
істукан, бовван, ідол
¤ *стоять истуканом (как истукан) -- стояти як бовван істукан, як стовп, стовпом
Источник:
Русско-украинский словарь
на Gufo.me