отомстить

Кому-чему (за что-кого) глагол соверш. вида что сделать?; неперех.

Деепричастная форма: отомстив

помститися

Дієприслівникова форма: помстившись

¤ отомстить врагу за нанесеннй ущерб -- помститися ворогові за заподіяні втрати