ковка

сущ. жен. рода

действие/процесс хим.

от глагола: ковать

кування імен. сер. роду

¤ ковка железа -- кування заліза

¤ ковка лошади -- кування (підковування) коня

=============

от слова: ковкий прилаг.

Краткая форма: ковок

ковкий