נוקמים

мн. ч. м. р.

נוֹקֵם ז'

мститель

————————

мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр.

נָקַם [לִנקוֹם, נוֹקֵם, יִנקוֹם] (אֶת)

мстить (за)