מחריבים

мн. ч. м. р.

מַחרִיב ז'

разрушитель

————————

мн.ч., м. р., 1,2,3 л., наст. вр.

הֶחרִיב [לְהַחרִיב, מַ-, יַ-]

1.разрушать 2. иссушать